Для позначення в’язкості оливи використовується кілька систем.
У промисловості класи в’язкості оливи зазвичай позначається І в системі ISO VG, яка заснована на в’язкості рідини в мм 2/с за температури +40 °С. У системі 17 ступенів в'язкості, які показані в таблиці нижче. У кожному класі в’язкість може варіюватися не більше ніж на 10 %. Оскільки система ISO VG заснована тільки на одному І значенні при одній температурі, часто для визначення Ів’язкості рідини при робочій температурі потрібен, щонайменше, ще один параметр.
Трансмісійні оливи для промислового застосування також можна класифікувати за системою AGMA, [American Gear Manufacturers Association (Американська асоціація виробників зубчастих коліс). У цьому стандарті дев’ять класів, які пов’язані з системою ISO VG, як показано в таблиці. В’язкість моторних олив найчастіше наводиться за системою SAE J300. Моторні оливи класифікуються за властивостями при низьких температурах за шкалою від 0W до 25W, а за властивостями при високих температурах - за шкалою від 16 до 60. Чим більше число, тим густіше олива. Трансмісійні оливи класифікуються аналогічним чином, але за іншою шкалою: від 70W до 85W по вимогам до властивостей при низьких температурах, і від 80 до 250 - в’язкість за температури 100 °С.
Оскільки система SAE заснована на відносно великих інтервалах, її не завжди можна перевести в класи ISO VG. Таблицю нижче слід розглядати лише як орієнтир.
Калькулятор для розрахунку в'язкості суміші масел та інших нафтопродуктів